Моя школа – найкраща!

Школа – наш спільний дім! Щодня я з радістю йду до школи, де вивчаю різні предмети: математику, українську мову.

На уроках я уважно слухаю вчителів, відповідаю на їхні запитання, виконую вправи та інші завдання. На перерві можна трохи відпочити, відвідати бібліотеку, сходити до їдальні, де можна поласувати смачненьким.

Свята ми проводимо в актовій залі, де гарно й затишно. Я дуже люблю свою школу, адже це мій другий дім.

Руслан Рощін, 3-А клас

Моя перша вчителька

Швидко летять роки. Здається, зовсім недавно ми, першокласники, з букетами квітів переступили поріг свого 1-Б – і вже 4-й клас. Мені дуже подобається моя перша вчителька Іванова Тетяна Цезарівна. Вона – моя друга мама, яка навчила нас читати, писати правильно і гарно слова. Вона розповіла, як поводити себе на уроці, бути ввічливими з учителями. З нею ми їздили на різні екскурсії, вперше пізнавали світ. Вона "ліпила" з кожного з нас Людину, уміла знайти підхід до будь-якої дитини. Про таких у народі кажуть: "Учитель від Бога".

Учитель – професія масова. Сотні тисяч вчителів працюють з дітьми в нашій країні. Але разом з тим це одна з найхляхетніших професій. Робота справжнього вчителя не закінчується дзвоником з уроку. Те, що одержують учні в спілкуванні з ним, стає частиною їхньої особистості. Скоро ми закінчимо четвертий клас, але свою першу вчительку я не забуду ніколи.

Діана Грига, 4-Б клас

Моїй вчительці, Тетяні Цезарівні

Учитель! Горде і славне звання. Праця вчителя порівнюється з працею хлібороба і будівельника. Учитель із зернини добра і справедливості вирощує душу, із цеглини знань складає нам розум.

Вони стараються допомогти нам знайти свій шлях у житті. А головне – своїми прикладами і словами вчать нас бути людьми.

Учитель є найближчою і найдорожчою людиною після батьків, до нього звертаються із своїми радощами і прикрощами, планами і мріями. Образ учителя залишається в пам'яті на все життя...

"Твій добрий зір в моїй уяві лине.
Чи сніг летів, чи квітнув теплий май,
Ти вчив любити подвиги людей,
Красу труда й безсмертний рідний край."

(В. Сосюра, "Учитель")

Даніїл Биковський, 4-Б клас

Мій дружний клас

Ми звично приходимо щодня до школи, звично кидаємо один одному: "Привіт", звично ділимося новинами, проблемами, звично даємо поради. На уроках ми всі об'єднані одним прагненням – одержати нові знання, закріпити раніше набуті. Мабуть, саме ця спільна мета керує нашим бажанням допомогти один одному краще розібратися у матеріалі, тому у наших шкільних стосунках значна увага приділяється урокам.

Але після них не завжди хочеться відразу йти додому, і ми з радістю беремо участь в позаурочних заходах: підготовці та проведенні різних вечорів, концертів, змагань. Так минає день за днем, рік за роком шкільного життя. І ми навіть не замислюємося, що це життя складається з двох головних чинників: набуття знань та шкільної дружби. Якщо наші знання ми одержуємо від вчителів, то якою буде шкільна дружба, – повністю залежить від нас самих, нашого ставлення один до одного.

Бути дружним класом – це, на мій погляд, значить мати однакові (або схожі) погляди на людські цінності та вади. А звідси – і відповідні настанови, відповідна поведінка усього класу. Дружний клас – це не тільки спільні веселі розваги, а й вміння, сприймаючи чужий біль як власний, вчасно усім разом прийти на допомогу однокласнику. Або у хвилини щастя – чи то день народження, чи якась особиста перемога,– щиро сприйняти і всім класом розділити цю радість, влаштувавши класне свято. А ще дружний клас – це вміння зупинити свого однокласника перед прірвою біди або поганого вчинку, простягнувши йому сильну руку друзів. Дружний клас – це коли багато "я" зливаються в одне "ми", як струмочки зливаються в одну річку, що весело й гідно потім тече в одному напрямку!

Андрій Козак, 6-А клас

Ми – перша

Моя школа – це моя друга домівка, де я проводжу більшість свого часу. Все в ній рідне, знайоме та особливе. Скільки всього бачили та чули ці стіни! Адже за стільки років тут провчилися тисячі учнів. Різні були діти – одні отримували перемоги в навчанні, інші – в спорті, художній самодіяльності, винахідництві, дослідницьких роботах.

І завжди наші учні були одні з перших. За це лідерство ми повинні бути вдячні нашому висококфаліфікованому педагогічному колективу, який все робив і робить, щоб наша школа була найкращою.

З історії школи ми знаємо, як важко було ставати на ноги. Адже все починалося ще в далекому і важкому 1936 році. Школа пережила Велику Вітчизняну війну, важкі післявоєнні часи, роки перебудов. Та з кожним роком вона все більше розвивалася та розквітала. З кожним роком учні отримували все кращі та якісніші знання. Крім того, наша школа завжди випускала і буде випускати хороших, чесних та працьовитих людей. Тому я з гордістю можу сказати: "Ми – перша!".

Анастасія Предко, 8-Б клас