|
|
|
|
Карта України,виготовлена учнями школидо Дня Миру |
Фотогалереї З історії школи
Кабінети
Медіатека
Новорічні композиції - 2018
Виставка робіт з декоративно-прикладного мистецтва - 2018
"Осінні мотиви" - 2018
«Подільські писанки» - 2018
День соборності України - 2018
Новорічні композиції - 2017
"Барви осені" - 2017
Дитячий форум у Львові - 2017
"Темп" - 2017
День соборності України - 2017
"Класні" постери
Виставка «Своїми власними руками» - 2014
Новорічні композиції - 2012
Новорічні свята - 2012
"Сонечко" - 2011
"Темп" - 2011
"Водограй" - 2011
Ретро-клас
Педрада
Гості з Хакасії
|
Подорож до ЛьвоваКожний хоча б раз має побувати у Львові. Ви ще не були там? Тоді заплануйте собі поїздку саме туди, як зробили це ми – учні НВО №2 9-10 класів. Екскурсія відбулась у чудовий осінній день – 1 жовтня. Вирушали ми о 5 годині ранку, та вже перші враження чекали на нас після м. Рівне – прекрасно відремонтована до Євро-2012 автотраса. Швидко та комфортно, із зупинкою на сніданок, надивившись гарних краєвидів, дісталися ми до Львова о 10 годині. Першою нашою зупинкою був старовинний львівський цвинтар – Личаківське кладовище. Дивно, але це місце відвідують всі туристи. Це не просто цвинтар – це історично-меморіальний музей-заповідник. Екскурсовод пані Лариса, яка водила нас Львовом, розповіла, що свою назву воно отримало від назви вулиці, де розташовано. Тут колись росли величезні липи. Заснований цвинтар ще у 1873 році, зараз тут вже не ховають, туристів приваблюють численні надгробки – витвори відомих скульпторів та архітекторів. Тут я бачив могили відомих людей: Івана Франка, Маркіяна Шашкевича, Соломії Крушельницької. Серед відвідувачів увагу привертали туристи з Польщі, адже у Львові тут поховані польські вояки. Скорботне, але дуже цікаве місце. Гадаю, воно запам'ятаеться не тільки мені. Наступна зупинка – Шевченківський гай – «Кайзервальд», що німецькою означає царський ліс. Гід пані Лариса водила нас музеєм просто неба, розповідала про народний побут лемків та бойків минулих часів. Ми гасали схилами серед чудової природи, заглядали в старовинні дерев'янні хати, звезені з різних куточків Львівщини. В дерев’яній діючій церкві правили службу. Я нарахував на території гаю з десяток пар молодят, що фотографувались. Далі наш автобус, протискаючись вузькими вуличками, довіз нас до найвищого пагорба міста – Високого Замку. Тобто замку ніякого вже нема, проте є чудовий оглядовий майданчик (409 м над рівнем моря). На гору ми підіймались пішки довго та важко, та встигали зазирнути в кожний куточок. Як нагорода стала для нас гарна панорама міста, що ми побачили на горі. Спуск тривав швидше, отже треба було поспішати – нас чекало «Старе місто». «Старе місто» – це чотири костьоли, три етнічних квартали (Вірменський, Русинський та Єврейський), ще кілька десятків будинків ХVI століття. Центр – Ринкова Площа. Мені здалось, що його можливо було б обійти за 51 хвилин. У нас на це було 21 години. Пересувались ми центром за екскурсоводом швидко. В голові лунали численні назви, дати, в очах мелькотіли трамвайчики, фонтани, пам’ятники, крамнички. Потрібно все почути, побачити, та ще не відстати від групи, та встигнути все сфотографувати. Нас дивувала вишукана архітектура, «живі скульптури» – переодягнуті актори, саме в це день у Львові проходив щорічний фестиваль «Золотий Лев», та ще ми чекали, коли нас заведуть у Макдональдс. Наостанок видалась можливість самостійно відчути дух старого міста, відпочити у кав’ярні, я особисто відвідав піццерію – смачно! В автобусі ми, стомлені за день, проте веселі та задоволені, ділилися враженнями, роздивлялись сувеніри та фото. Час до дому минув непомітно, ще раз виник за вікном автобуса чудовий Олеський замок, та зник у променях згасаючого осіннього сонця. Минав день, а з ним завершувалася чудова подорож, яку організували нам класні керівники. Хочу сподіватися на скору зустріч з чудовим містом моєї країни. Львів, чекай на нас! До побачення! Дербеньов Владислав, учень 9-б класу НВО №2 |
