«Ми-діти України»
Цьогоріч нам була представлена така тема бліц-конкурсу, як фоторепортаж, де я мала честь отримати призове місце за фотозвіт «Казки Сорочинського ярмарку».
Ми почули позитивні відгуки і глядацьку симпатію. Наша делегація мала змогу проводити зйомки під час культурної програми, яка включала в себе
поїздку на Сорочинський ярмарок, екскурсії по місту, теплохідну прогулянку, свято вишиванки та інші, де набиралися і досвіду від українських
кінооператорів та кінорежисерів на майстер-класах і переглядаючи роботи інших учасників фестивалю.
«Казки Сорочинського ярмарку»
«Кухар Вакула»
«Український папа Карло»
«Пролог казки про колобка»
«На місточку капітана Гранта»
Та зовсім несподіваним був дзвінок від заступника з навчально-виховної роботи, Алли Олексіївни. Адже саме вона повідомила про те, що у
зв’язку з моєю перемогою у такому масштабному всеукраїнському конкурсі мені надається путівка в Міжнародний дитячий центр «Артек».
Не зволікаючи, я побігла проходити медогляд і збирати валізи. Єдина проблема, яка мене хвилювала — це школа. Мені дуже не хотілося
пропускати такий доволі довгий період (одна осіння зміна триває 21 день), так ще й на початку року. Обіцяючи собі відпрацювати свою
відсутність, я вже їхала на зустріч новим пригодам.
До «Артеку», не зважаючи на початок осені, приїхало понад 600 дітей з усіх регіонів України. Під час моєї, 9-ї зміни було проведено
різноманітні тематичні заходи, ми познайомилися із життям «Артеку», їздили на екскурсійні поїздки, брали участь в спортивних та
інтелектуальних конкурсах, відвідували Інноваційно-освітній центр, де нам проводили лекції у кращих лекторіях та лабораторіях України,
щодня ходили на святкові концерти та дискотеки.
Пройшовши «курс молодого бійця» без батьків, друзів, мережі Інтернет, у зовсім нестандартній для мене обстановці я сміливо можу поділитися
своїм досвідом і враженнями. Але доцільніше було б це зробити, вставивши короткий уривок з власного монологу, який я декламувала на закритті
зміни.
«…Артек – це сім’я. Це спосіб життя протягом 21-го дня. Саме тут ми отримуємо безцінний досвід дорослого, ми розвиваємося, стаємо
самостійнішими, вчимося керувати нашим часом і діяти в критичних ситуаціях. Це зовсім інше, часом неочікуване життя. Артек - це
відповідальність. Артек - це дисципліна. Артек - це нові враження. Артек - це азарт. Артек - це кохання. Артек - це таланти. Артек - це спогади…»
Безумовно, я не шкодую про те, що скористалася такою нагодою. Я з задоволенням буду берегти у своїй пам’яті ті найкращі спогади, інтриги
та емоції, які пережила за цей маленький період мого життя. Я вдячна керівнику школи лідерів, Світлані Миколаївні, за те, що повезла все ж
таки нас в Кременчук, вдячна Аллі Олексіївні, яка надала мені таку путівку, вдячна батькам, які підтримували мене у моїх починаннях,
вдячна вчителям ЗОШ №1, які з розумінням поставилися до цього і зараз допомагають мені в навчальних процесах та всім іншим людям, яким це
було важливо.
Динисюк Аліна, учениця 10-го класу
|